Гладуш Андрій Ігорович
Повернутись
Головне для мене – щодня бачити перед собою
чітку мету, тому що інакше дуже важко просуватися вперед.
Ну а як же без руху? Адже без цього
світ стає просто нецікавим...
АНДРІЙ ГЛАДУШ
Особистість становить єдине ціле і формується в цілому. Проте дитинство – найважливіша пора для кожної людини, адже перші враження від світопізнання особливо міцно западають у підсвідомість. Батьки вводять дитину у нове життя, навколишнє оточення формує світогляд – і тут є дуже важливими початкові кроки виховання.
Андрій Гладуш народився в сонячному місті Євпаторії 19 березня 1992 року в незвичайній сім’ї. Батьки – інженери космічного зв'язку, дідусь – конструктор. Наука і техніка стали творчим стимулом їхнього життя, тому не дивно, що й Андрій із самого дитинства був залучений до творчої роботи, яка вимагала у хлопця розвитку кмітливості і винахідливості. Всі цікаві проекти, які б допомогли полегшити побут та урізноманітнити вільний час, були реалізовані в сім'ї за допомогою її старших членів та дітей. Досі Андрій пам'ятає, скільки зусиль було докладено, щоб створити спусковий механізм на арбалетик, який він так мріяв зробити! І скільки було щастя, коли мрія була досягнута!
Отримавши в сім’ї ґрунтовну дошкільну підготовку, хлопчику вчилося в школі легко, проте багато що з навчальної програми було вже знайоме. Тому в Андрія рано виявилась цікавість до позашкільної роботи, і його записали на гурток логіки до його майбутнього вчителя математики – Нагеля Ігоря Петровича, заслуженого вчителя України.
Захоплений логічними задачами, іграми і головоломками, Андрій у 7-му класі познайомився з учителем фізики – Кузьмицьким Олександром Павловичем. Неординарний підхід до учнів, простота у спілкуванні – все це понукало зайнятися чимось цікавим у галузі фізики. Андрієві запропонували скласти макет телескопа. Проте просто скласти виявилося справою нецікавою. Андрій вирішив розпочати роботу зі створення схеми. Одна з них виявилася досить цікавою, і Андрій показав її вчителеві. Звичайно, схема не була визначною, але це був власний винахід – і вчитель оцінив роботу учня достойно. Олександр Павлович допоміг підліткові зайнятися захоплюючою справою, і завдяки взаємній віддачі робота просувалася. Тоді Андрій перший раз почув про Малу академію наук.
І ось Андрій вже в 11 класі. З того часу багато що змінилося: з’явився неоціненний досвід у доповідях, оформленні робіт, захистах творчих проектів, веденні дискусії тощо. В чомусь за ці роки, звичайно, Андрій став мудрішим. І не тільки завдяки успіхові, але й безлічі невдач. Адже головне – аналізувати і робити висновки. Навчаючись у МАН, Андрій завдяки, перш за все, вчителеві фізики Олександру Павловичу, вчився мислити категоріями, аналогіями, тим самим стараючись найповніше з'ясувати проблематику якогось питання, поставити мету дослідження і виробити алгоритм розв`язання проблеми.
Творчий інтерес до життя виявився у Андрія і в інших захопленнях: він закінчив Дитячу художню школу ім. Ю.В. Волкова, грає у великий теніс, пінг-понг, шахи, шашки, опановує гру на флейті.
А ось ті результати, які вдалося показати Андрієві на всеукраїнських заходах за останні роки:
2005 рік – IV етап Всеукраїнської олімпіади з математики, м.Мукачеве, диплом учасника;
2006 рік – Всеукраїнський “Тиждень науки, техніки, винахідництва і раціоналізації”, м.Київ, робота “Принцип варіооб'єктива в довгофокусних оптичних приладах”, II місце;
2007 рік – IV етап Всеукраїнської олімпіади з фізики, м.Рівне, III місце;
III етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, м.Київ, робота “Механізм електроротації та його застосування”, III місце; Луганський відкритий турнір юних фізиків, м.Луганськ, III місце в командному й особистому заліку; Всеукраїнський колоквіум школярів “Космос. Людина. Духовність”, м.Ужгород, робота “Інтегральна теорія виникнення сонячних плям”, I місце;
2008 рік – Міжнародна конференція обдарованих школярів “Intel-Династія-Авангард – 2008”, роботи: “Балансова модель накопичувально-транзитної циклонної профілізації берегової смуги”, “Інтегральна теорія виникнення сонячних плям”, I місце; фінал Всеукраїнського конкурсу “Юнацький водний приз” – II місце; III етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, м. Київ, робота “ Балансова модель накопичувально-транзитного циклонного профілювання берегової смуги ”, III місце.
Загальні підходи, які твердо відкладалися у свідомості в процесі пошуково-дослідницької діяльності, неодноразово допомагали Андрієві в скрутну хвилину, коли доводилося “на льоту” схоплювати суть, орієнтуватися у різних ситуаціях. Цей досвід знадобиться Андрієві і в подальшому, адже серйозні випробування на випускника ще чекають…
