"Луганська обласна мала академія наук"

Остання серпнева літня школа мистецтвознавства підвела підсумок проекту «Літо інтелекту 2013» Всеукраїнських літніх профільних шкіл МАНУ.

З 18 по 28 серпня 2013 року у смт. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області мальовнича туристична база «Водограй» гостинно прийняла 44 юні науковці літньої школи мистецтвознавства. Серед них були й представниці нашої області, вихованки секції «Мистецтвознавства» філій Луганської обласної малої академії наук: Вахлаєва Ксенія, учениця 10 класу Артемівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 8 Перевальського району таВасилеженко Олена, учениця 10 класу Попасняньської гімназії № 20 Попаснянського району.

Своїми враженнями про 10 незабутніх днів перебування у школі поділилася Василеженко Олена: «Нам, юним мистецтвознавцям, дуже пощастило, адже влаштували ці незабутні дні найколоритніші люди України – мешканці Закарпаття. Вперше учасники школи зустрілись на урочистому відкритті Всеукраїнської літньої школи, де були ознайомленні з програмою її проведення. Більше ми дізналися один про одного на вечорі знайомств, де у затишному колі друзів детальніше розповіли про своє життя, рідні міста, захоплення.

Упродовж усіх днів ми були слухачами різноманітних професійних лекцій в Ужгороді. До речі, про значення назви цього старовинного міста я також вперше дізналась саме там. Лекції фахівців висвітлювали багатогранну закарпатську культуру, що попри всі історичні перепони вдало синтезувала вплив багатьох панівних європейських держав і змогла зберегти самобутні зразки мистецтва. Наші нотатники поповнились цікавими фактами  з розповідей про заснування та розвиток Закарпатської художньої школи, яка посіла почесне місце серед інших чотирьох шкіл України: Київської, Харківської, Одеської (найдавнішої) та Львівської. За це велика дяка  ректорові ЗХІ Небеснику Івану Івановичу, який є автором цілої книги про життя і творчість одного із засновників школи Адальберта Ерделі. Дуже змістовними виявилися лекції про дерев’яні церкви Закарпаття (деякі з них увійшли до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), особливості Закарпатської народної вишивки, живопис в цілому. 

Естетичному вихованню вдало сприяло відвідування Художнього музею Й. Бокшая в Ужгороді. Знавці та поціновувачі мистецтвознавства зрозуміють, яке враження можуть справити живописні полотна 16-20ст. Досі з теплом згадую художню галерею Івана Івановича Ілька, чия творчість невпинно підтверджує те, що масова, запозичена з новомодних закордонних віянь культура завжди поступатиметься справжньому високому мистецтву. Особиста бесіда з майстром пензля багато чого змінила у світогляді манівців стосовно сучасного стану мистецтва в нашій країні. Багато історичних відомостей я дізналась на екскурсіях до краєзнавчого музею, музею народної архітектури та побуту, Чинадіївського замку тощо.

На окрему увагу  заслуговують неповторні краєвиди  Заходу України: високі гори, полонини, про які  раніше я тільки читала на сторінках літератури. Вперше так близько була біля справжніх водоспадів з цікавими назвами “Шипот”і “Скакало”.

Також ми  взяли участь у розважально-пізнавальній грі “Що? Де? Коли?”, яку з радістю провели керівники Хустського районного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

Приємно було не тільки споглядати зі сторони за культурним життям, а ще й брати активну участь у ньому. Мова йде про чудові майстер-класи. Я відтепер знаю запальний народний танок, ознайомилась з національним вбранням народностей Закарпаття (гуцулів, лемків, долинян, бойків). На пам’ять я привезла додому власноруч виготовлені вироби з глини та паперу.

Яскравим завершенням літньої школи стали вручення свідоцтв учасника і концерт, до якого ми так старанно готувалися протягом всього часу. На прощальному вечорі біля ватри стало трішки сумно, бо прекрасні враження від навчання, відпочинку, дружби, мистецької атмосфери – це вже історія. Я назавжди збережу теплі спогади про серпневі дні, що так швидко промайнули серед Карпатських гір».