Ще раз про Айдар

prev next

Останнім часом жителів Старобільщини непокоїть стан перлини нашого краю - найчистішої річки Луганській області - Айдару. Спостерігається стрімке обміління та заростання річки, що пов’язують зі зламаними шлюзами на старобільській гідроплотині. Саме тому члени секцій «Ботаніка, зоологія» та «Екологія» КЗ «ЛОМАНУМ», що діють на базі Старобільського районного ДТДЮ, провели комплексну експедицію, результатами якої хочуть поділитися з усіма небайдужими до цієї нагальної проблеми.

Шевцова Юлія та Мохов Ернест приділили увагу ролі та значенню гідроспоруд для річок та дійшли висновків, що спорудження гідроплотин на річках вносить суттєві зміни у природний гідрологічний режим і має як позитивні, так і негативні сторони.

Позитивні сторони:

 -  зміна рівня води призводить до певного очищення річища при відкритті шлюзів;

 -  будівництво гідроспоруд  зумовлює підвищення рівня ґрунтових вод, що важливо для Старобільщини, де спостерігається дефіцит води;

 -  накопичену енергію води можна перетворювати в інші види енергії для потреб людини (наприклад, освітлювати вночі наш парк культури і відпочинку!);

 - підвищення рівня води призводить до підвищення вологості атмосферного повітря, що є сприятливим для регіонів з нестачею води.

Негативні сторони:

-         змінюється русло ріки;

-         коливання рівня води у верхньому і нижньому б'єфі призводить до зміни екосистеми річки, до загибелі та міграції мешканців прибережної зони.

-         на ділянках над гідроспорудами відбувається змив ґрунту в річку, що тягне за собою замулювання ріки, розмивання берегів і т.д.

-         зміни рівня води впливають на температуру води, що також негативно позначається на водних і прибережних мешканцях.

Будкова Юлія та Домарєва Софія дослідили стан водної та прибережної рослинності за допомогою методу біоіндикації:

«Весна-літо-осінь 2016 року -період різкого зменшення рівня води в Айдарі, а отже, і підвищення температури води, - говорять дівчата. - Провівши дослідження прибережної і водної рослинності, ми отримали наступні дані:

1.     Відбувається інтенсивне заростання берегів Айдара прибережною рослинністю: комиш, тростина, осока, сусак. Це пов'язано з підвищенням температури води і підвищеним вмістом органіки в річці, що обміліла.

2.     Спостерігається буйний розвиток водної рослинності, яка містить у собі нижчі (водорості) та вищі рослини У річці відбувається масове розмноження сальвінії плаваючої -рослини з Червоної книги України. Також добре ростуть кубишка жовта, латаття біле, сусак зонтичний, що є індикаторами чистоти води.

3.     Рясне заростання берегів ріки особливо спостерігається на ділянках, позбавлених деревної рослинності.

4.     Наявний інтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей, що погіршують якість води»

Забірко Ліза та Каряк Карина дослідили вплив глобального потепління на Землю:

«В останні роки все частіше йдеться про зміну клімату на Землі, про глобальне потепління. Зараз збільшення середньорічної температури досягло

0,74°Цельсія (при допустимому збільшенні до 2 градусів). Підвищення  середньорічної температури на 4 градуси стане початком незворотних наслідків, з якими людство не впорається.

Історія Землі пройшла  як льодовикові періоди, так і періоди потепління. Саме в такий період ми з вами і живемо! Але нині це посилюється під дією  на природу життєдіяльності людства, що призводить до руйнування озонового шару, «парникового ефекту» і т. ін.

Малосніжні зими, «сухі» осені, спекотні літа ... Усе це викликає випаровування води і дефіцит ресурсів для її поповнення у водоймах. Зміління річок спостерігається сьогодні всюди. Екологи б'ють на сполох: критично змілів навіть Дніпро - найбільша річка України!

Звісно, глобальне потепління вносить свої корективи і в життя середньої за розмірами ріки України -Айдару! На прикладі ріки ми спостерігаємо механізм дії глобального потепління клімату!»

«А ми - про наболіле, про наше ставлення до Айдару! - наголошують Соболь Даша та Василенко Олег.   - Скільки сміття ми залишаємо на берегах під час відпочинку! А деякі люди вмудряються навіть висипати сміття просто у річку. Хіба річка - безкоштовний сміттєпровід? Під час екологічних акцій школярі Старобільська очищують береги від сміття. Як відомо, чисто там, де не смітять!

Чому місцеві жителі не дотримуються правил прибережної і водоохоронної зони, що становлять для Айдара відповідно 100 і 50 метрів? Навіть у межах Старобільського іхтіологічного заказника подекуди землі розорані практично до зрізу води,  внаслідок чого і виникає замулення ріки!

Те ж саме можна сказати і про єдину праву притоку Айдара - річку Білу! Адже вона несе свої води в Айдар, у той час як сама знаходиться на межі пересихання!»

Яких же висновків ми дійшли?

1. Гідроплотина потрібна, оскільки при правильній експлуатації вона матиме позитивний вплив на стан ріки Айдар.

2. Використання і робота гідроплотини повинна здійснюватись спільною діяльністю інженерних та екологічних служб з урахуванням стану берегів ріки, стану її екосистеми та наявності ерозії берегів.

3. Для покращення стану річки вкрай необхідне дотримання режиму у прибережній і водоохоронній зонах: не розорювати землі ближче, ніж 100 метрів до зрізу води, заборонити будь-якугосподарську  діяльність  у 50- метровій зоні, що призведе до зменшення потрапляння органічних речовин і ґрунтув річку.

4. У місцях масового відпочинку розмістити сміттєві ємкості.

5. Проводити рейди з виявлення місць масового забруднення річки побутовими і промисловими відходами.

6. Провести картографування і догляд за джерелами, що поповнюють запаси води у річці.

7. Повсюди здійснювати заліснення берегів Айдара (верба, верболози), оскільки дерева стримують зростання прибережної рослинності.

Майбутнє Айдара та взагалі саме існування річки залежить від кожного з нас! Давайте не забувати, що у перекладі з тюркської Айдар - ріка ясна, місячна, світла…

Щасливого шляху тобі, Айдаре!

 

 

 

 

 

 

Керівник секції «Ботаніка та зоологія», «Екологія»

Людмила Буткова

Фотогалерея

foto
Нагородження переможців ХХVІ обласному конкурсу-захисту
Всi фото more

Опитування

Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН