"Луганська обласна мала академія наук"

Життя – це мить, 
сповнена невідомого для людини сенсу.
Але якою буде ця мить – 
залежить від самої людини.


Євгенія Плугіна



Написання збірки філософсько-публіцистичних роздумів «Потаємні думки» стало для авторки, учениці 11 класу Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Євгенії Плугіної, у 2008 році не лише наступним кроком її літературної творчості. Цю книжечку власних міркувань, думок і почуттів цілком можна назвати злетом юної письменниці. Узявши до рук твори Євгенії Плугіної, сучасні майстри слова, члени журі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН одностайно визнали непересічний талант юного обдарування, відчувши неабияку емоційну силу її художнього слова, глибину чуттєвих образів, неповторні риси індивідуального стилю її публіцистичної мови.

Євгенія Плугіна народилася 8 серпня 1991 року в чарівному куточку України – вільному козацькому місті Черкаси.

Ще в підлітковому віці дівчина зрозуміла без чого не зможе прожити у своєму житті: література, мистецтво слова – було її стихією. Цікаві книги улюблених письменників полонили дитячу душу, а серце просило вилити на папір власні роздуми і хвилювання.

Спочатку цікаві шкільні твори привернули увагу її вчителів. Згодом Євгенія за активної підтримки своїх наставників почала брати участь у різноманітних мовних та літературних конкурсах – і невдовзі завойовувати призові місця. Такими для талановитої дівчини стали обласні конкурси:

– знавців української мови ім. П.Яцика (2005 – 2006 рр., 2007 – 2008 рр.);

– «Літературний образ»(2006 – 2007 рр.);

– «Літературні читання» (2007 – 2008 рр.);

– конкурс творчих робіт школярів «Мій край, моя родина в часи розбудови української державності» (2007 – 2008 рр.);

– «Майбутнє моєї держави» (2007 – 2008 рр.);

– «Золота підкова Черкащини» (2007 – 2008 рр.).

Паралельно у цей час Євгенія зацікавилась журналістикою. На початку це була шкільна газета, потім міська газета для підлітків «ШОК», в якій у 2007-2008 н.р. вона була редактором. Таким чином, поступово нове захоплення журналістикою ставало чи не найголовнішим напрямом її творчої діяльності.

Як не дивно, в Малій академії Черкаського територіального відділення Євгенії довелось навчатись лише рік, оскільки дівчина прийшла у заклад лише в 11 класі. Але той період виявився надзвичайно важливим у житті юної випускниці…

Плугіна Євгенія з науковими керівниками:

З великою вдячністю згадує Євгенія своїх керівників: вчителя української мови та літератури Трусевич Наталю Петрівну; методиста Черкаської МАН Розіну Надію Вікторівну; наукових консультантів Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького доктора філологічних наук, професора Кавун Лідію Іванівну та кандидата філологічних наук Шитик Людмилу Володимирівну.

У Малій академії Євгенія відвідувала гурток ораторського мистецтва, який очолила талановита методист-викладачка Розіна Надія Вікторівна. Заняття в гуртку допомогли Євгенії виховати впевненість у собі, вміння побороти хвилювання, поставити правильно голос, виробити темп та дикцію під час захисту свого творчого доробку на конкурсі. Знання і навички, які Євгенія здобула в МАН, а також власна наполегливість та цілеспрямованість допомогли їй посісти призове місце у фіналі Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН у секції літературної творчості.

Член Національної Спілки письменників України, голова Черкаської обласної організації НСПУ І.І.Дубінін так характеризував творчість молодої письменниці:

«… Плугіна Євгенія через слово намагається виразити себе, своє відношення до різноманітних життєвих проблем та дослідити свої почуття через написання творів: це і ставлення до Батьківщини, і роль та значення простої людини у нашому повсякденні, і роздуми про швидкоплинність нашого існування, і про Вічність і про Бога… Занадто серйозні проблеми для юної особи. І це похвально, бо чим раніше людина поставить перед собою такі вічні питання, тим скоріше вона знайде на них відповіді. Безумовно ці відповіді ще наївні, що притаманно її віку, романтичні, іноді підлітково категоричні… Роздуми Євгенії щирі, відверті, безпосередні і цим приваблюють до себе зацікавлену увагу.»

А про філософське кредо Євгенії можна говорити словами з її творів: «.. як хотілося б, щоб кожен громадянин України керувався такими словами: «Хочу бути настільки корисним людям, щоб користь та оплатилася пам’яттю у поколіннях»(Радищев) та «Якщо можеш, залишайся ціле життя у рідному краї, щоб служити йому. Людина, розплющуючи очі, повинна бачити Батьківщину і крім неї, до самої смерті, більше нічого» (Ж.-Ж. Руссо);

«…Потрібно гідно прожити життя, бо шансу виправити помилки життя не надасть… За будь-яких обставин потрібно залишитися людиною, бо знову все повторити неможливо, а також з потвори знову перетворитись на людину майже нереально. Людина значно вище»;

«…А особисто мені хотілося б відчайдушно закричати: «Земле, мати моя! У біло-рожевому вінку з весняних квітів, у смарагдовій накидці із зелених шат, у золотавому багрянці щедрої осені – ти завжди прекрасна!».

Після закінчення школи Плугіна Євгенія успішно вступила на факультет журналістики до Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького.

Мрія дівчини здійснилась… Вона продовжує навчатись відображати словом світ – і тим його на часточку робити кращим…